BÚKÙ TÀ TƗ́DHƗ́//RU YÌZO DHƗ ÀDHYA MÁROKÒ 5

Yésu tɨdrɨ́ agó àlo tɨrɨ́ kònzɨ ɨ́be ɨ́ léna dhɨ

(À kònò kpà Màtáyò 8:28-34; Lúkà 8:26-39)

1 Ɨ̀ kòzya tä́pä́ríandre nda nɨ taꞌá na dre dhɨ, ɨ̀ dré tsàzo bvò Gèrásà kya na.* 2 Yésu kàsí bwátù lésè dre dhɨ, agó àlo tɨrɨ́ kònzɨ ɨ́be ɨ́ léna dhɨ dré apfòzo ngbǒ ró mógó lésè kɨtswálé ru kisú akódhɨ be. 3 Agó nda adré tá ɨ́na ayílé mógó ꞌásè. Dhya àlo kɨtswá tá vélé akódhɨ nɨ ru ꞌɨ̀le ndɨ̀ndɨ̀ nyɨ̀rɨ̀ sè bwà ko. 4 Tàko ko, vésè be bǐ, à adré tá akódhɨ nɨ pá kɨ tɨꞌɨ̀ kómvè sè, adrézó akódhɨ nɨ drɨ́gá kɨ tɨꞌɨ̀ nyɨ̀rɨ̀ sè. Dɨ, akódhɨ adré tá ɨ́na nyɨ̀rɨ̀ nda kɨ tɨkɨ́, adrézó kómvè nda kɨ toŋò. Dhya àlo kɨtswálépi akódhɨ nɨ bha áyɨ rìnyí zàle bwà dhɨ tá yókódhó. 5 Kìtú sè ɨ̀ndɨ̀ ngátsi sè dhɨ, akódhɨ adré tá tatsílé tetrébe mógó ꞌásè ɨ̀ndɨ̀ kòngó ɨ drǐsè, adrézó áyɨ rúbhá tɨsɨ̀ kɨ́rà sè.

6 Dɨ akódhɨ kònò Yésu vwàvwà ro dre dhɨ, dré ngàzo arálé adhélé áyɨ kórókó titì akódhɨ kandrá. 7 Dré yòzoá kúlí ꞌuꞌù sè dhɨ: «Yésu, Gìká kurú na dhɨ nɨ Mváagó, àma kòfalésè mɨ́ be dhɨ, àdho tà ꞌɨ? Má adré ámɨ ti lizí Gìká nɨ rú sè, mɨ́ kòꞌoró ma kònzɨ ko!» 8 Tà tá kònɨ̀nɨ tàko ko, Yésu tà tá drá dhɨ: «Tɨrɨ́ kònzɨ, mɨ́ pfò agó kònɨ̀dhɨ lésè!» 9 Gò Yésu dré lizízóá tíá dhɨ: «Ámɨ rú àdhi?» Akódhɨ logó drá dhɨ: «Áma rú ‹Zyandre›. Àngyá ko, àma agó kòndɨ léna dhɨ bǐ.» 10 Dɨ tɨrɨ́ kònzɨ nda dré dhèzo adrélé ngòle Yésu rú, kòmùró àyɨ pfòle bvò nda ꞌásè ko dhɨ bvó.

11 Àyɨ làgana kònànɨ dhɨ, tɨ̀gá kɨ pä̀rí andre adré tá ngá nya kòngó drìna. 12 Dɨ tɨrɨ́ kònzɨ nda ɨ̀ dré Yésu nɨ ti lizízó tàzoá dhɨ: «Mɨ́ kòmù àma lɨ̀le tɨ̀gá kòna ɨ véna wà, mà kòtɨfɨ́ró àyɨ léna be dhɨ bvó.» 13 Yésu dré kaꞌìzoá. Dɨ tɨrɨ́ kònzɨ nda ɨ̀ dré topfòzo agó nda lésè, lɨ̀le tɨfɨ́lé tɨ̀gá nda ɨ léna. Gò tɨ̀gá ànyɨ́ànyɨ ngùlù-rì nda ɨ̀ dré ndìzo títí kòngó nda nɨ gòlòko ꞌásè, ledhélé tä́pä́ríandre na, yǐ mvu gò, todràzo.

14 Gò tɨ̀gá nda kɨ lɨkɨ́bhá ɨ̀ dré ngàzo ràle tà lavúlépi nda nɨ rúbí longóbe bhàandre na ɨ̀ndɨ̀ gbàbhú ꞌásè. Dɨ móndɨ́ zyandre dhɨ ɨ̀ dré apfòzo tà nda nɨ no. 15 Ɨ̀ kàtsá Yésu vélé dre dhɨ, ɨ̀ dré agó tá tɨrɨ́ kònzɨ zyandre ɨ́be ɨ́ léna nda nɨ nòzo adréràꞌa lɨrɨ́lé Yésu làga. Akódhɨ tá kɨ́tá ɨ́be ɨ́ rú, ɨ̀ndɨ̀ tà kisùkisù ɨ́be dóro. Dɨ tirì dré àyɨ kɨ ꞌòzo lavúlé. 16 Gò dhya tà nda kɨ nobhá mì sè dhɨ ɨ̀ dré tà atsábhá agó tá tɨrɨ́ kònzɨ ɨ́be nda rú, ɨ̀ndɨ̀ tɨ̀gá ɨ rú dhɨ kɨ tɨtɨ́zó àyɨ dré. 17 Dɨ àyɨ nda ɨ̀ dré ngàzo Yésu nɨ ti lizí, kòngaró àyɨ kɨ bvò ꞌásè be dhɨ bvó.

18 Yésu dré tá adréràꞌa mbàle bwátù na dhɨ ꞌá dhɨ, agó tá tɨrɨ́ kònzɨ ɨ́be ɨ́ léna nda dré akódhɨ nɨ ti lizízó, ɨ̀ kòlɨ̀ró túmä́ní. 19 Dɨ, Yésu dré akódhɨ nɨ logázó, tàzoá drá dhɨ: «Mɨ́ nzɨ mɨ́ bhàna, ámɨ súrú na. Mɨ́ tɨtɨ́ àyɨ dré tà títí Mírì dré ꞌòle mɨ́ dré dhɨ ɨ, ɨ̀ndɨ̀ akódhɨ bhà ámɨ kɨzà ngɨ́nɨ ya dhɨ.» 20 Dɨ agó nda dré ngàzo lɨ̀le tà títí Yésu dré ꞌòle ɨ́ dré dhɨ kɨ longóbe bhàandre zìle Mudrí dhɨ ɨ ꞌásè. Dɨ móndyá títí dhɨ ɨ̀ adré tá akódhɨ nɨ yi síbhálé be ngbo.

Yésu tɨdrɨ́ tòkó àlo dhɨ, ɨ̀ndɨ̀ tɨngá Yàyírò nɨ mvátòkó dràdrà lésè

(À kònò kpà Màtáyò 9:18-26; Lúkà 8:40-56)

21 Yésu kògò azyálé tä́pä́ríandre nda nɨ taꞌá lésè bwátù sè dre dhɨ, móndɨ́ zyandre lavúlé dhɨ ɨ̀ dré ru kɨmózó akódhɨ làgásè kúrú tä́pä́ríandre mìle. 22 Yúdà ànzɨ kɨ lɨ̀sámbò dzó nɨ kàdrɨ̀ kɨ àlo rú be Yàyírò dhɨ dré kpà atsázó kònàle. Dɨ kònò Yésu dre dhɨ, dré adhézó akódhɨ pá, 23 akódhɨ nɨ ti lizí tà tàndɨ ró tàzoá dhɨ: «Áma zapi ànyɨ́ànyɨ dràdrà mìle. Mɨ́ alɨ̀ ámɨ drɨ́gá bha akódhɨ dri wà, kàdrɨ́ró adrélé lɨ́drɨ̀ be!» 24 Dɨ Yésu ɨ̀ dré ngàzo adrélé lɨ̀le akódhɨ be. Móndyá zyandre lavúlé nda ɨ̀ dré kpà adrézó akódhɨ nɨ lebè, adrézó àyɨ kɨ tri rúásà.

25 Dɨ àyɨ nda ɨ kòfalé dhɨ, tòkó àlo kàrɨ́ dré adrézó ràle rúásà kóná be mudrí-drì-rì dhɨ tá be. 26 Akódhɨ nda nya tá kɨzà lavúlé kódzó bǐ dhɨ ɨ drɨ́gá. Kɨzá tá ngá ɨ́ drɨ́gásè akɨ́lé títí wóyá. Dɨ, kàrɨ́ nda adré tá vélé ràle rúásà lɨ̀le drìdrì. 27 Dɨ kòyi Yésu nɨ tà dre dhɨ, dré lavúzó móndyá zyandre nda ɨ kòfalésè, atsálé ànyɨ Yésu àmvolésè gò, akódhɨ nɨ kɨ́tá ti tabè. 28 Àngyá ko, adré tá ɨ́na kisùá dhɨ: «Má kòtabè ngbà ꞌí akódhɨ nɨ kɨ́tá ti kòdhya dhɨ, má nɨ adrɨ́.» 29 Gbǎ kòdhwa, kàrɨ́ adrélépi ràle rúásà nda dré akɨ́zó gò, dré atógyàzoá ɨ́ rú dhɨ, ɨ́ adrɨ́ áyɨ kɨzà nda lésè dre.

30 Gbǎ lókyá nda sè dhɨ, Yésu dré kpà atógyàzoá ɨ́ rú dhɨ, rìnyí pfò tá ɨ́ lésè dre. Dré áyɨ alázó móndyá zyandre nda ɨ kòfalé gò, lizíá dhɨ: «Àdhi tabè kɨ́tá mána nɨ̀?» 31 Akódhɨ nɨ lebèbhá ɨ̀ logó drá dhɨ: «Mɨ́ nò zakó móndyá zyandre kònɨ ɨ adréràꞌa àyɨ kɨ tri mɨ́ rúsè dhɨ ꞌí! Mɨ́ adré dɨ lizíá dhɨ, ‹Àdhi tabè ma nɨ̀› ya dhɨ ngɨ́nɨ?» 32 Dɨ, Yésu dré gòzo vélé adrélé móndyá ɨ́ làgásè nda kɨ no, nìzoá ngalè àdhi ꞌo tà nda nɨ̀ ya dhɨ. 33 Tòkó nda kàtógyà tà atsálépi ɨ́ rú dhɨ dre dhɨ, dré alɨ̀zo lyabe tirì dré adhélé akódhɨ pá gò, tà ɨ́ dré ꞌòle nda nɨ ta drá ngádra ꞌá. 34 Dɨ Yésu dré tàzoá drá dhɨ: «Áma zapi, ámɨ tà kaꞌìkaꞌì tɨdrɨ́ mɨ dre. Mɨ́ lɨ̀ togó be kɨ̀drɨ́kɨ̀drɨ. Mɨ́ adrɨ́ kɨzà mɨ́na lésè dre.»

35 Yésu dré rè dhu adréràꞌa tà ta dhɨ ꞌá dhɨ, móndɨ́ àruka angábhá Yàyírò, lɨ̀sámbò dzó nɨ kàdrɨ̀ nda bhàlésè dhɨ ɨ̀ dré atsázó tàá drá dhɨ: «Ámɨ zapi drà dre. Tà adrézó gòle dhya tà tadhálépi dhɨ nɨ lagù ásà dhɨ àdho tà ꞌɨ?» 36 Dɨ, Yésu dré ɨ́na kúlí nda nɨ kaꞌìzo yìle ko. Gò dré tàzoá Yàyírò dré dhɨ: «Mɨ́ ro ngá ko. Mɨ́ kòkaꞌì ngbà ꞌí kaꞌìkaꞌì.»

37 Dɨ dré móndɨ́ àzya kaꞌìzo lɨ̀le ɨ́ vésè ko, kaꞌì ngbà ꞌí Pétèró, Yàkóbhò, tsàle adrúpi nɨ Yòwánɨ̀ be dhɨ ɨ kòdhya. 38 Ɨ̀ kòtsa Yàyírò bhàna dre dhɨ, Yésu dré nòzoá dhɨ, móndyá títí dhɨ kɨ drì abɨ́abɨ́ gò, ɨ̀ dré adrézó àwó ngo, adrézó tongólé lúlǔ be. 39 Dɨ kòfɨ dzó nda na dre dhɨ, dré tàzoá àyɨ dré dhɨ: «Àmɨ kɨ drì abɨ́abɨ́ gò, mɨ̀ dré adrézó àwó ngo àdho tà sè? Mvámvá kòdhɨ drà ko. Adré ɨ́na ayí ko.» 40 Gò ɨ̀ dré dhèzo adrélé akódhɨ nɨ gu. Dɨ Yésu dré àyɨ kɨ ꞌòzo pfòle títí kɨvɨ̀ na. Dré mvámvá nda nɨ atá kɨ drìzo andre nɨ ɨ́be, ɨ̀ndɨ̀ áyɨ lebèbhá na nda ɨ́be gò, fɨ̀zo àyɨ ɨ́be àrà mvámvá nda dré adrézó dhɨ na. 41 Dré akódhɨ nɨ drɨ́gá rùzo, tàzoá drá dhɨ: «Tàlítà kúmì!» (Kòdhɨ adré lèá tàle dhɨ: «Mvátòkó, má tà mɨ́ dré dhɨ, mɨ́ nga!») 42 Gbǎ kòdhwa, mvátòkó adrélépi tá kóná ɨ́be mudrí-drì-rì nda dré ngàzo kɨdhólé atsí to. Dɨ àyɨ kɨ lɨ́ndrɨ́ dré gàzo bhwǎbhwa. 43 Gò Yésu dré àyɨ kɨ kodzózó tà tàndɨ ró tàzoá dhɨ, ɨ̀ kòlongó tà nda dhya àlo dré ko. Dré tàzoá dhɨ, ɨ̀ kòfè ngá mvámvá nda dré nyàle.

* 5:1 5:1 Móndyá zìle Gèrásà ɨ ró kònɨ ɨ, Màtáyò adré zìá Gàdárà ɨ ró. À kònò Màtáyò 8:28. Àyɨ nda kɨ bvò tá tä́pä́ríandre Gàlìláyà àdhya nɨ taꞌá na, kìtú dré apfǒrà lésè.