BÚKÙ TÀ TƗ́DHƗ́//RU YÌZO DHƗ ÀDHYA MÁROKÒ 6

Nàzàrétàbhá ɨ̀ kaꞌì Yésu ko

(À kònò kpà Màtáyò 13:53-58; Lúkà 4:16-30)

1 Yésu kòtayɨ́ àrà nda dre dhɨ, dré lɨ̀zo tsàle bhàandre ɨ́ dré tá mbàzo lána dhɨ na.* Akódhɨ nɨ lebèbhá ɨ̀ lɨ̀ tá kpà túmä́ní akódhɨ be. 2 Sàbátù kàtsá dre dhɨ, dré kɨdhózó adrélé tà tadhá Yúdà ànzɨ kɨ lɨ̀sámbò dzó na. Gò móndyá zyandre nda ɨ̀ dré adrézó akódhɨ nɨ yi síbhálé be ngbo, adrézó lizíá àyɨ kòfalésè dhɨ: «Dhya kòndɨ kisú ɨ́na tà kòdhɨ ɨ ángwà? Tògyá fèle drá kònɨ̀nɨ nɨ̀ àdho tògyá ꞌɨ? Kisú kpà rìnyí adrézó tà lɨ́ndrɨ́ga ró dhɨ kɨ ꞌo áyɨ tàndɨ nɨ drɨ́gá sè dhɨ ángwà? 3 Akódhɨ kòndɨ tsì dhya adrélépi fa ledé dhɨ ꞌɨ ko? Akódhɨ tsì Màrɨ́yà nɨ mvá ꞌɨ ko? Adrúpi nɨ ɨ tsì Yàkóbhò, Yósè, Yúdà tsàle Sìmónà ko? Amvúpi nɨ ɨ àma kòfalé ko?» Dɨ tà nda sè dhɨ, ɨ̀ kɨtswá tá Yésu nɨ kaꞌì bwà ko. 4 Dɨ Yésu dré tàzoá àyɨ dré dhɨ: «À adré ngbà ꞌí pròfétà nɨ lɨndrɨ̀ bha ko dhɨ akódhɨ nɨ tàndɨ bha, akódhɨ nɨ súrú ꞌá, ɨ̀ndɨ̀ akódhɨ nɨ dzó ꞌá.» 5 Dɨ akódhɨ kɨtswá tá tà àzya lɨ́ndrɨ́ga ró dhɨ nɨ ꞌo kònàle ko, bhà ngbà ꞌí áyɨ drɨ́gá dràbhá àruka ɨ dri, àyɨ kɨ tɨdrɨ́zó dhɨ kòdhya. 6 Dɨ akódhɨ nɨ lɨ́ndrɨ́ adré tá gàle, ɨ̀ dré tá adrélé tà kaꞌìkaꞌì àko dhɨ sè.

Yésu tibhù áyɨ lebèbhá mudrí-drì-rì dhɨ ɨ lɨ̀le àzí na

(À kònò kpà Màtáyò 10:5-15; Lúkà 9:1-6)

Àmvolásà dhɨ, Yésu dré ngàzo adrélé tatsílé tà tadhábe bhà àlo àlo títí bvò nda lé dhɨ ɨ ꞌásè.

7 Dré áyɨ lebèbhá mudrí-drì-rì dhɨ kɨ azízó, rìnyí fèzo àyɨ dré kɨtswázó tɨrɨ́ kònzɨ kɨ bha àyɨ pálé gò, dré kɨdhózó àyɨ kɨ tibhù lɨ̀le rì rì àzí ꞌo. 8 Dré tá adréràꞌa àyɨ kɨ tibhù dhɨ ꞌá dhɨ, lazí tà àyɨ dri kònɨ̀nɨ: «Mɨ̀ do ngá àlo dhɨ atsí sè ko, ngbà ꞌí kùtù fa kòdhya. Mɨ̀ kòdo mápà ꞌɨ yà, kòmvò ꞌɨ yà, kó ngalè làfa ꞌɨ yà dhɨ àmɨ rú ko. 9 Mɨ̀ asó kámókà, dɨ, mɨ̀ kòdo kɨ́tá agá lésè dhɨ nɨ àzya ko. 10 Dzó ángùdhi mɨ̀ dré dra fɨ̀zo lána dhɨ, mɨ̀ kàdré ayílé kònàle tsàle kìtú mɨ̀ dré dra ngàzo bhà nda ꞌásè dhɨ tú. 11 Bhà ángùdhi dra àmɨ kɨ kaꞌìzo dòle lána dóro ko yà, kó ngalè àmɨ kɨ kúlí yìzo ko yà dhɨ na dhɨ, mɨ̀ kòpfò ꞌásà, ɨ̀ndɨ̀ mɨ̀ kòtowá tàpfulɨ́ndrɨ́ àmɨ pásè tadházóá dhɨ, mɨ̀ tayɨ́ àyɨ kɨ tà títí dre.»

12 Dɨ Yésu nɨ lebèbhá nda ɨ̀ dré ngàzo lɨ̀le longóába móndɨ́ ɨ dré dhɨ, ɨ̀ kòladzá àyɨ kɨ togó agòzo Gìká vélé. 13 Ɨ̀ adré tá tɨrɨ́ kònzɨ bǐ dhɨ kɨ dro móndɨ́ ɨ lésè, adrézó dò da dràbhá bǐ dhɨ ɨ dri, adrézó àyɨ kɨ tɨdrɨ́.

Yòwánɨ̀ bàtísimò fèlepi nɨ dràma

(À kònò kpà Màtáyò 14:1-12; Lúkà 9:7-9)

14 Dɨ ópɨ́ Èródè dré tà nda kɨ rúbí yìzo. Tàko ko, Yésu nɨ rúbí laꞌú tá bvò nda ꞌásè títí. Móndɨ́ àruka ɨ̀ adré tá tàá dhɨ: «Yòwánɨ̀ Bàtísimò fèlepi angá ɨ́na dràdrà lésè nɨ̀! Ásà dhɨ, akódhɨ rìnyí ɨ́be adrézó tà lɨ́ndrɨ́ga ró dhɨ kɨ ꞌo.» 15 Àruka nɨ ɨ̀ adré tá tàá dhɨ: «Akódhɨ Èlɨ́yà ꞌɨ.» Àruka nɨ ɨ̀ adré kó tàá dhɨ: «Akódhɨ pròfétà ꞌɨ, ngóró pròfétà atú dhɨ kɨ àlo tɨ́nɨ.» 16 Dɨ, Èródè kòyi tà adrélé tàle nda ɨ dre dhɨ, dré ɨ́na tàzoá dhɨ: «Yòwánɨ̀ má dré drì ꞌòle lìle kòdhɨ angá ɨ́na dràdrà lésè nɨ̀.»

17 Tàko ko, Èródè nda ꞌo tá Yòwánɨ̀ rùle adròle, bhèle bǎdzó na dhɨ nɨ̀. ꞌO tá kònɨ̀nɨ áyɨ adrúpi Fìlípò nɨ tòkó, Èròdɨ́yà, ɨ́ dré tá dòle mòle tòko ró dhɨ nɨ tà sè. 18 Àngyá ko, Yòwánɨ̀ adré tá tàá Èródè dré dhɨ: «Kɨtswá mɨ́ dré adrézó ámɨ adrúpi nɨ tòkó ɨ́be dhɨ ko.» 19 Ásà dhɨ, Èròdɨ́yà nda adré tá togó kònzɨ bha Yòwánɨ̀ rú. Adré tá akódhɨ nɨ le pfùle dràle, dɨ, kɨtswá tá ɨ́na tà ꞌo bwà ko. 20 Tàko ko, Èródè nì ɨ́na tàle dhɨ, Yòwánɨ̀ tá móndɨ́ gyǎgya ɨ̀ndɨ̀ lólo dhɨ ꞌɨ dhɨ be. Dɨ adré tá akódhɨ nɨ ro, adrézó sùle rúá. Adré tá kpà akódhɨ nɨ kúlí le yìle, tágba akódhɨ nɨ drì dré tá adrézó abɨ́lé tò kúlí nda ɨ sè dhɨ.

21 Dɨ, lókyá Èròdɨ́yà dré kɨtswázó tà ꞌo bwà dhɨ dré atsázó. Kìtú Èródè nɨ tìzo ásà dhɨ sè dhɨ, akódhɨ dré gwányá ꞌòzo áyɨ àzibhá kɨ kàdrɨ̀ ɨ dré, sòdá kɨ kàdrɨ̀ ɨ dré, ɨ̀ndɨ̀ móndɨ́ kàdrɨ̀ àruka Gàlìláyà àdhya ɨ dré. 22 Gò Èròdɨ́yà nɨ zapi dré apfòzo ngá to Èródè ɨ kandrá móndyá dré azílé gwányá nda lé dhɨ ɨ́be, àyɨ kɨ togó ꞌòzo kɨnɨ́lé tò. Dɨ ópɨ́ nda dré tàzoá mvátòkó nda dré dhɨ: «Mɨ́ zi ngá ángùdhi mɨ́ dré adrélé lèle dhɨ má tí, má kòfèró mɨ́ dré.» 23 Dré mòndrà sɨ̀zo tàzoá drá dhɨ: «Ngá ángùdhi mɨ́ dré dra zìle má tí dhɨ, má nɨ fèá mɨ́ dré, kàdré gba áma òpɨ̀ lanzɨ́lé ꞌa be rì dhɨ nɨ àlo ꞌɨ yà dhɨ.» 24 Gò mvátòkó nda dré pfòzo lizíá áyɨ andre tí dhɨ: «Má kòzi àdho ngá kòdhya ya?» Andre nɨ logó dhɨ: «Mɨ́ kòzi Yòwánɨ̀ Bàtísimò fèlepi nɨ drì kòdhya.» 25 Dɨ mvátòkó nda dré gòzo tsàle mbèlè ópɨ́ nda véna, tàá drá dhɨ: «Má lè mɨ́ kàfè má dré Yòwánɨ̀ Bàtísimò fèlepi nɨ drì kònwa sǎnɨ̀ na.» 26 Gò ópɨ́ nda nɨ togó dré kɨzà nyàzo lavúlé tà nda sè. Dɨ, mòndrà dré tá sɨ̀le móndyá azílé nda ɨ kandrá dhɨ ɨ sè dhɨ, lè ɨ́na tà zìle ɨ́ tí nda gàle ko. 27 Dré ndɨrɨ sòdá kɨ àlo mùzo lɨ̀le kɨtswálé Yòwánɨ̀ nɨ drì li, kògòró agòle ába be dhɨ bvó. Dɨ sòdá nda dré lɨ̀zo Yòwánɨ̀ nɨ drì li bǎdzó na gò, 28 drì nda nɨ adózó sǎnɨ̀ na, alɨ̀zo fèá mvátòkó nda dré. Gò akódhɨ nda dré fèzoá áyɨ andre dré. 29 Dɨ Yòwánɨ̀ nɨ lebèbhá ɨ̀ kòyi tà nda dre dhɨ, ɨ̀ dré tsàzo akódhɨ nɨ àbvò do lɨ̀zo bhàá mógó na.

Yésu fè ngá nyàle móndɨ́ ngùlù-nzi dhɨ ɨ dré

(À kònò kpà Màtáyò 14:13-21; Lúkà 9:10-17; Yòwánɨ̀ 6:1-14)

30 Àpóstolò Yésu dré tá tibhùle nda ɨ̀ kàgò dre dhɨ, ɨ̀ dré àyɨ kɨ kɨmózó akódhɨ làga, tà títí ɨ̀ dré ꞌòle ɨ̀ndɨ̀ tadhálé dhɨ kɨ tɨtɨ́ drá. 31 Gò Yésu dré tàzoá àyɨ dré dhɨ: «Mɨ̀ alɨ̀, mà kòlɨ̀ró àma pátí lovólé tsà àrà móndɨ́ àko dhɨ na.» Tà tá kònɨ̀nɨ tàko ko, móndɨ́ zyandre dhɨ ɨ̀ adré tá alɨ̀le, adrélé gòle gò, Yésu ɨ̀ dré ndɨ̀ndɨ̀ adrézó lókyá ngá nyàzo dhɨ ɨ́be ko.

32 Ɨ̀ dré dɨ tombàzo bwátù na kɨtswálé lɨ̀le àyɨ pátí àrà móndɨ́ àko dhɨ na dhɨ bvó. 33 Dɨ, móndɨ́ bǐ àyɨ kɨ nobhá lɨ̌ràꞌa dhɨ ɨ̀ nì tá àrà ɨ̀ dré tá adrézó lɨ̀le lána dhɨ be. Gò móndɨ́ zyandre dhɨ ɨ̀ dré ngàzo bhàandre títí dhɨ ɨ lésè, ràle pá sè tsàle àrà nda na drìdrì Yésu ɨ kandrána. 34 Dɨ Yésu kàsí bwátù lésè dre dhɨ, dré móndyá zyandre lavúlé nda kɨ nòzo gò, kɨzà dòzo áyɨ togó na àyɨ kɨ tà sè. Tàko ko, àyɨ tá ngóró kábilígyà adrébhá àyɨ kɨ lɨkɨ́lépi àko dhɨ ɨ tɨ́nɨ. Dɨ dré kɨdhózó adrélé tà bǐ dhɨ kɨ tadhá àyɨ dré.

35 Ɨ̀ndró kàndrɨ̀ dre dhɨ, akódhɨ nɨ lebèbhá ɨ̀ dré àyɨ kɨ kisízó ànyɨ akódhɨ làga, tàá drá dhɨ: «Kònɨ̀dhɨ àrà bhà àko dhɨ ꞌɨ, ɨ̀ndɨ̀ lókyá lavú dre. 36 Mɨ́ kòfè dɨ láti móndyá zyandre kònɨ ɨ dré lɨ̀zo mányàngá gɨ nyàle gbàbhú ꞌásè ɨ̀ndɨ̀ bhà àma làgásè dhɨ ɨ ꞌásè wà.» 37 Dɨ, Yésu logó àyɨ dré dhɨ: «Àmɨ kɨ tàndɨ, mɨ̀ fè ngá àyɨ dré nyàle dhɨ àmɨ.» Ɨ̀ gò tàá drá dhɨ: «Mà kòlɨ̀ tsì làfa lòꞌwa kámá-rì dhɨ kɨ kɨzá ngbà, mápà gɨ̀zo kɨtswálé fèle àyɨ títí dhɨ ɨ dré nyàle?»† 38 Dɨ Yésu lizí àyɨ tí dhɨ: «Àmɨ mápà ɨ́be ángopɨ́? Mɨ̀ lɨ̀ nòá.» Ɨ̀ kòlɨ̀ nòá dre dhɨ, ɨ̀ dré tàzoá dhɨ: «Àma mápà ɨ́be nzi, ɨ̀ndɨ̀ kosyá ɨ́be rì.»

39 Dɨ Yésu dré tàzoá àyɨ dré dhɨ, ɨ̀ kòtukù móndyá títí nda ɨ lɨrɨ́lé mbɨ̀lɨ́drɨ̀ drǐsè. 40 Gò àyɨ nda ɨ̀ dré lɨrɨ́zó ngbungbu nyadhɨ-nzi, ɨ̀ndɨ̀ nyadhɨ-rì-drì-mudrí. 41 Dɨ Yésu kàdó mápà nzi nda ɨ kosyá rì nda ɨ́be dre dhɨ, dré mì tɨngázó kurú na bhù na, tà tanɨ zìzo Gìká tí ngá nda ɨ dri. Dré mápà nda kɨ toŋòzo lanzɨ́lé áyɨ lebèbhá ɨ dré, ɨ̀ kòlanzɨ́ró móndyá zyandre nda ɨ dré. Dré kpà kosyá rì nda kɨ lanzɨ́zó àyɨ títí dhɨ ɨ dré. 42 Dɨ àyɨ títí nda ɨ̀ dré nyàzoá pìzo. 43 Gò akódhɨ nɨ lebèbhá ɨ̀ dré mápà nda kɨ àmbí kosyá ɨ́be dhɨ kɨ lokózó gàle kánzɨ̀ mudrí-drì-rì dhɨ ɨ sè bǐbi. 44 Àgo ngá nda kɨ nyabhá dhɨ ɨ tá ngùlù-nzi.

Yésu to atsí tä́pä́ríandre drǐsè

(À kònò kpà Màtáyò 14:22-33; Yòwánɨ̀ 6:15-21)

45 Gbǎ lókyá nda sè dhɨ, Yésu dré áyɨ lebèbhá kɨ ꞌòzo lɨ̀le mbàle bwátù na, ɨ̀ kòzyaró drìdrì ɨ́ kandrána tä́pä́ríandre nɨ taꞌá na, Bètèsàyɨ́dà na. Tàko ko, lè tá rè zyà láti fèle móndyá zyandre nda ɨ dré lɨ̀zo ꞌíká. 46 Kòlazí àyɨ tí dre dhɨ, dré mbàzo kòngó àlo drìna kɨtswálé tà ta Gìká be.

47 Ngá kàní dre dhɨ, Yésu nɨ lebèbhá ɨ tá bwátù na tä́pä́ríandre nda nɨ kɨ́tógá na. Dɨ, akódhɨ tá ɨ́na kalóma bvò dri. 48 Dré nòzoá dhɨ, áyɨ lebèbhá nda ɨ̀ adré tá ru lagù kápí sè kɨtswálé bwátù zɨ lɨ̀le drìdrì, lyǎandre dré adrélé vìle sɨ́nyà dri àyɨ rú dhɨ sè. Dɨ ngátsi kɨ́tógá àmvolésè dhɨ, dré ngàzo adrélé atsí to tä́pä́ríandre drǐsè, adrézó lɨ̀le áyɨ lebèbhá nda ɨ véna, adrélé ꞌòle àyɨ kɨ lavú. 49 Ɨ̀ kònò akódhɨ adréràꞌa atsí to tä́pä́ríandre drǐsè dre dhɨ, ɨ̀ dré kisùzoá dhɨ, kòdhɨ tá móndɨ́ lɨ́ndrɨ́ ꞌɨ gò, ɨ̀ dré ngàzo tetrélé. 50 Tàko ko, àyɨ títí dhɨ ɨ̀ nò tá akódhɨ gò, tirì dré gàzo àyɨ léna bǐ. Dɨ, gbǎ kòdhwa, Yésu dré tàzoá àyɨ dré dhɨ: «Mɨ̀ tsɨ togó! Ma ꞌɨ. Mɨ̀ ro ngá ko!» 51 Dré mbàzo bwátù na àyɨ véna gò, lyǎandre nda dré rɨ̀zo adrélé kɨ́rɨ. Dɨ àyɨ kɨ lɨ́ndrɨ́ dré gàzo bhwǎbhwa. 52 Àngyá ko, tà lɨ́ndrɨ́ga ró Yésu dré ꞌòle mápà nɨ tà sè nda fɨ tá dhu rè àyɨ drìna ko, àyɨ kɨ togó dré tá adrélé tòmbátòmba dhɨ sè.

Yésu tɨdrɨ́ dràbhá ɨ bvò Gènèsàrétè àdhya na

(À kònò kpà Màtáyò 14:34-36)

53 Ɨ̀ kòzya tä́pä́ríandre nda nɨ taꞌá na dre dhɨ, ɨ̀ dré tsàzo bvò Gènèsàrétè àdhya na. 54 Ɨ̀ dré tá adréràꞌa apfòle bwátù lésè dhɨ ꞌá dhɨ, móndyá kònàle dhɨ ɨ̀ dré ndɨrɨ Yésu nɨ nòzo nìle kyá. 55 Dɨ ɨ̀ dré ngàzo tatsílé bvò nda ꞌásè títí, adrélé dràbhá kɨ adó káꞌyá ɨ dri, adrézó alɨ̀le àyɨ ɨ́be àrà ángùdhi ɨ̀ dré yìzoá akódhɨ lána dhɨ lé. 56 Dɨ àrà títí Yésu dré adrézó lɨ̀le dhɨ ɨ ꞌásè dhɨ, gba kàdré bhàandre ꞌɨ yà, bhà ꞌɨ yà, kó ngalè gbàbhú ꞌɨ yà dhɨ, móndɨ́ ɨ̀ adré tá àyɨ kɨ dràbhá kɨ adó alɨ̀zo àyɨ ɨ́be àrà adrézó ngá lagɨ́ dhɨ ɨ ꞌásè. Dɨ ɨ̀ adré tá akódhɨ nɨ ti lizí, kòtayɨ́ró dràbhá nda ɨ adrélé ngbà ꞌí áyɨ kɨ́tá ti tabè kòdhya. Dɨ àyɨ títí adrébhá tabèá nda ɨ̀ adré tá adrɨ́lé.

* 6:1 6:1 Bhàandre Yésu dré mbàzo lána kònɨ̀dhɨ tá Nàzàrétà ꞌɨ. À kònò Lúkà 4:16; Màtáyò 13:54. † 6:37 6:37 À adré tá làfa lòꞌwa kònɨ̀dhɨ nɨ rú zi «dènárì». Dènárì àlo dhɨ tá làfa adrélé fèle móndɨ́ àlo dré àzí ꞌòle kìtú àlo sè dhɨ tí dhɨ ꞌɨ. Dɨ làfa lòꞌwa kámá-rì kònɨ ɨ tá làgɨ́ kàdrɨ̀ ꞌɨ.