1 Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість. 2 Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї. 3 Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають. 4 Лагідний язик — се дерево жизнї, а необузданий — пригноблює духа. 5 Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, — добрий розум має. 6 В дому в праведного — достаток добра, а в доходах безбожного — самий хиба розстрій. 7 Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних. 8 Жертва безбожних — гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому. 9 Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди — сей йому любий. 10 Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, — погибне. 11 І преисподня й ад явні Господеві, а надто — серця синів людських. 12 Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде. 13 Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє. 14 Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть. 15 В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина. 16 У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї. 17 Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте. 18 Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду. 19 Лїнивого дорога — мов тернєм встелена, дорога же праведних — гладка. 20 Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає. 21 Дурницї — радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою. 22 Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться. 23 Радість чоловікові — (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане — яке воно любе! 24 Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу. 25 Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить. 26 Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому. 27 Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї. 28 Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло. 29 Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає. 30 Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї. 31 Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими. 32 Хто відкидає упомин, — не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, — набуває розуму. 33 Страх Господень навчає мудростї, й славу випереджує покора.