1 Не квапся язиком, і серце твоє нехай не поспішає вимовляти слово перед Богом. Бог бо на небі, а ти на землі; тим нехай у тебе буде слів не багацько. 2 Бо як сни снуються тоді, як багацько клопотів, так і мова дурного виявлює себе многостю слів. 3 Як обречешся обітом перед Богом, то не гайсь його спевнити, не любить бо він дурних; спевни твою обітницю. 4 Лучше не обітувати, ніж, обітувавши, не спевнити. 5 Не давай устам твоїм уводити тебе в провину, й не кажи ангелам (Божим): Се була похибка. На що тобі того, щоб Бог прогнівався за твої слова та й в ніщо обернув діло рук твоїх? 6 Бо, як у многих видивах сонних, так і в многих словах — багато марноти. Ні! ти бійся Бога. 7 Як побачиш у якій країні, що тіснять убогого та суд і правду насилують, то не дивуйся тому, бо над високим стоїть висший, а над ними ще висший; 8 Перед же веде в цілій країні — царь, а сей дбає про всю країну. 9 Хто любить гроші, не вдовольниться ніколи, хто ж любить багацтво, не похіснуєсь ним. А се — марнота. 10 Намножується статків, та бо намножується й тих, що їх спотребовують; і яке ж тому добро, чиї вони: хиба що дивиться на них своїми очима? 11 Роботящий солодко спить, чи він ізїв мало, чи багацько; а пересит не дає багатому заснути в смак. 12 Є ще одна доскулююча неміч, яку я бачив під сонцем; багацтво, що береже багатий на шкоду собі. 13 Гине се багацтво через нещасливі пригоди; в його родиться син, і йому нічо не допадеться в руки. 14 Як вийшов нагим із материної утроби, таким і відходить, яким прийшов, і з усього, що придбав працею, не візьме, щоб понести в руці своїй. 15 Се ж велике лихо: яким прийшов, таким і відходь! Яка ж йому тоді користь, що завдавав собі праці на вітер? 16 А він увесь вік свій їв у потемках, у великій журбі, в досаді та прикростях! 17 От же що здалось мені добрим: їсти й пити та солодко вживати добра з праці своєї під сонцем через увесь час життя свого, що Бог йому дав; бо ж се доля його. 18 І коли дав кому Бог багацтво й достаток, і дозволив ними користуватись та брати з них свій пай, так се — дар Божий. 19 Не довго буде він памятати дні життя свого, тим то Бог і надоложив йому радощами серця його.