32
1 В дванайцятому році, в одинайцятому місяці, первого дня в місяці, надійшло до мене слово Господнє:
2 Сину чоловічий! заголоси над Фараоном, царем Египецьким, і промов до його: Ти, наче левчук між народами, й мов кит у морі, кидаєшся в ріці твоїй, каламутиш води ногами, й бовтаєш потоки їх.
3 От же що говорить Господь Бог: Я закину на тебе сіть мою руками многих народів, і витягнуть вони тебе моїм неводом.
4 І викину тебе на суху землю, на відкрите поле кину тебе, й сідати ме на тебе піднебесне птаство й зьвіррє всієї країни буде живитись трупом твоїм.
5 І розкидаю мясо з тебе по горах, і яри позаповнюю твоїми трупами.
6 Де ти плавав колись, — тую землю наповню я кровю з тебе аж до гір; вона залиє й байраки.
7 А як ти згаснеш, я небо закрию, й зорі затемню, сонце хмарою вкрию, й місяць не буде світити світлом своїм.
8 Світила всі на небі втоплю у мраці, а земля твоя потоне в пітьмі, говорить Господь.
9 Приведу в зворушеннє серця многих народів, коли рознесу чутку про твій упад по тих землях, що ти й не знав їх.
10 І приведу тобою в перестрах многі народи, й царі їх затремтять зо страху, коли мечем моїм замахну перед лицями в них, і тремтіти муть всі що хвилини, кожен за душу свою, як ти впадеш.
11 Так бо говорить Господь Бог: Меч царя Вавилонського прийде на тебе.
12 Від мечів у тих сильних поляже нарід твій; вони — сі найлютійші зміж народів, упокорять гординю Египту, й погибне все множество його. —
13 І вигублю всю скотину його при водах великих; не буде вже їх мутити нога людська та й череда каламутити вже їх не буде.
14 Тоді дам спокій водам їх, і вчиню, що води текти муть, як олива, чисті, говорить Господь.
15 Як зроблю я Египет пустинею, а земля опорожніє з усього, чим вона була повна, як перебю всіх, що на ній живуть, тоді спізнають, що я — Господь.
16 Оце та плакальна пісня, що її будуть співати; дочки народів співати муть її; над Египтом і над усією многотою людей його будуть нею голосити, говорить Господь Бог.
17 І надійшло в дванайцятому році, у пятнайцятий день місяця слово Господнє до мене, таке:
18 Сину чоловічий! заголоси по Египецькому народові та й поскидай (віщим словом) його й дочки потужних народів у преисподню до тих, що посходили в яму.
19 Кого ти перевисшив? Ійди, лежи з необрізаними!
20 Тії попадають між побитими мечем, та й він одданий мечу; тягніть його туди з усім людом його!
21 Посеред підземля говорити муть про него та про підпомочників його передні між невміраками: Попровалювались, лежать посеред необрізаних, посічені мечем.
22 Тут Ассур і вся сила його; гроби їх навкруг його; всіх їх повбивано, посічено мечем.
23 Гріб його в самій глибині преисподньої, а полки його — навкруги домовини його; всі побиті, всі полягли від меча, — тоті, що завдавали колись страху на землі живих.
24 Там Елам із усією силою своєю навкруги домовини його, а всі вони побиті, всі полягли від меча, всі необрізаними пійшли на той світ, — тоті, що колись ширили страх поперед себе на землі живих, а тепер двигають ганьбу свою вкупі з тими, що зойшли в яму.
25 Серед побитих наготовано лігво його з усім військом його; домовини їх округи його, а всі вони необрізані, мечем порубані; позаяк бо вони завдавали страху на землі живих, то й несуть тепер ганьбу на собі вкупі з тими, що посходили в яму, та лежать серед побитих.
26 Там лежить Мешех, Тубал із усією громадою своєю; кругом його домовини їх, а всі необрізані, побиті мечем, за те, що перше завдавали страху всім на землі живих.
27 А годі їм лежати коло невміраків побитих, необрізаних, що посходили в підземлє у своїй боєвій зброї, а мечі їх покладено їм під голови, хоч і зосталось беззаконство їх на костях у них, за те, що вони, як силачі, були пострахом на землі живих.
28 Та й ти стертий будеш між необрізаними й лежати меш із побитими мечем.
29 Там — Едом, царі його й усі князї його, що мимо всієї своєї хоробрості зложені між побитими мечем; коло необрізаних лежять вони й коло тих, що посходили в яму.
30 Там князї півночні вкупі з усіма Сидоніями, що посходили з світа побиті; вони ж осоромлені через могучість свою, бо вона наводила страх; лежать же вони з необрізаними, побитими мечем й несуть ганьбу свою на собі вкупі з тими, що посходили в яму.
31 Побачить їх Фараон і зрадіє тою многотою, побитою мечем, — Фараон і все військо його, говорить Господь Бог.
32 Бо й я розширю страх мій на землі живих і ляже Фараон і вся многота його серед необрізаних, побитих мечем, говорить Господь Бог.