1 Тоді привів мене назад ід храмовим дверям, і се — зпід порога храму тече вода на схід сонця; храм бо стояв передом на схід сонця, а вода текла з під правого боку в храму від полуденнього боку в жертівника. 2 І вивів мене північніми воротами, й знадвірньою дорогою обвів мене до знадвірніх ворот, і се — вода тече по правому боці. 3 Як пійшов той муж ід востоку, держучи в руці поворозку, відміряв тисячу локот, та й завів мене в воду; води було по кісточки. 4 І відміряв ще тисячу, та й повів мене по воді; води було по коліна. І ще відміряв тисячу локот, та й повів мене далій; води були по поясниці. 5 І ще відміряв тисячу, та тут була вже така течія, що я не міг бристи, бо вода була так високо, що треба було плисти, а перебристи сього потоку не було можна. 6 І сказав мені: Бачив, сину чоловічий? та й повів мене назад ід берегу сього потоку. 7 І як прийшов я назад, аж се — по берегах потоку багато дерева по сім і по тім боці. 8 І промовив до мене: Ся вода тече в восточню сторону краю, попливе рівниною та й увійде в море; і зробляться води його здоровими. 9 І всяка животина, що там пливає, де ввійдуть сі води, буде жити, й буде риби вельми багато, тим що ввійде туди ся вода, й води в морі зробляться здоровими, й куди ні ввійде сей поток, там усе жити ме. 10 І стояти муть понад водою рибалки від Енгадди до Еглайму, й закидати муть неводи. Риби буде всякого роду, й як у великому морі, буде риби дуже багато. 11 Болота його й затони його, що не зробляться здоровими, позоставляються на сіль. 12 Понад потоком по узберіжжях його по сім і по тім боці рости ме всяке дерево, що дає харч; листє його не буде вянути й плоди на йому не будуть уменшатись; що місяця поспівати муть нові, тим що вода про них тече з святині; плоди їх ійти муть на харч, а листє — на ліки. 13 Так говорить Господь Бог: Ось вам розграниченнє, по якому вам ділити землю в насліддє дванайцятьом поколінням Ізрайлевим: — Йосифові два паї. 14 І наслідуйте її, як один, так і другий; я бо, піднявши руку мою, клявся наділити її вашим отцям; от і буде земля ся вашим насліддєм. 15 А се гряниця країни: На північньому конці, починаючи від великого моря, через Хетлон, по дорозї в Зедад, 16 Емат, Берот, Сибарим, що між Дамаським і Ематським займищами, до Газар-Тихон, що на гряниці Аврана. 17 І буде гряниця від моря до Газар-Енону, гряниця з Дамаським займищем, а дальше на півночі займище Емат; от, се півночній бік. 18 А з восточнього боку ведіть гряницю проміж Авраном і Дамаском, між Галаадом і землею Ізраїлською попри Йордань до восточнього моря; се восточній бік. 19 А полуденній бік від Тамару до вод переріку коло Кадесу, й попри потік до великого моря; се полуденній бік на полудні. 20 Західня ж гряниця — велике море, від полуденньої гряниці до місця проти Емату; се західній бік. 21 І поділіте собі землю сю на паї після поколінь Ізрайлевих. 22 А поділіть її по жеребу в насліддє собі й чужоземцям, що пробувають у вас, що породили діти в вас, і маєте вважати їх на рівні з синами Ізрайлевими, з природніми осадниками, й ввійдуть вони з вами в пай серед поколінь Ізрайлевих. 23 В которому поколінні живе чужоземець, у тому й дайте йому насліддє його, говорить Господь Бог.