1 І надійшло до мене слово Господнє: 2 Сину чоловічий! поверни лице твоє проти гір Ізрайлевих і віщуй проти них, 3 І промов: Ви, гори Ізрайлеві! слухайте слово Господнє. Так говорить Господь Бог до гір і до горбів, до байраків і до долин: Ось, я наведу на вас меча та й порозбиваю висоти ваші; 4 І будуть жертівники ваші опустошені, стовпи ж ваші в честь сонця будуть порозбивані, а побитих ваших положу трупами перед ідолами вашими; 5 Так, положу трупи синів Ізраїлських перед їх бовванами й розкидаю кості ваші навкруги жертівників ваших. 6 По всіх осадах ваших обезлюдніють городи а висоти будуть побурені, щоб уже раз спустошити й розбурити жертівники ваші, щоб ідоли ваші порозбивати, ваші сонячні стовпи порозвалювати й вироби ваші в ніщо обернути. 7 І падати муть посеред вас побиті люде, й зрозумієте, що я — Господь. 8 Та я збережу останок, що між народи від меча врятуються, як ви будете розкидані по чужих країнах. 9 І спогадають на мене врятовані ваші між народами, куди їх позаймають в полонь, коли я доведу до розкаяння блудні їх серця, відпавші від мене, й їх очі, блудивші за бовванами, й самі вони гидувати муть собою за те ледарство, що коїли своїми гидотами; 10 І спізнають, що я, Господь, не даремно погрожував наслати на них таку лиху годину. 11 Так говорить Господь Бог: Сплесни руками твоїми й тупни твоєю ногою та й покликни: Горе за всі погані лиходійства дому Ізрайлевого! поляжуть вони від меча, голоднечі й морової пошесті. 12 Хто далеко, — помре від пошесті, а хто близько, поляже від меча, хто ж зостанеться й вирятується, згине від голоднечі. Оттак я довершу гнів мій на них. 13 І зрозумієте, що я Господь, як ваші побиті лежати муть серед ваших ідолів навкруги жертівників їх по всіх високих узгіррях, по всіх верхах нагірних, попід усіма зеленими деревами й під усяким гілястим дубом, на всіх тих місцях, де палили пахущі кадила всім ідолам своїм. 14 І простягну проти них руку мою й зроблю країну безлюдною пусткою від Дивлат-степу по всіх осадах їх, і зрозуміють, що я — Господь.