3
Після сих подій звеличив царь Артаксеркс Амана, сина Амадатового, Вугейця, й підніс його і поставив сідлище його висше за всіх князїв, що в його; І всі служивші при цареві, що при царській брамі, кланялись і припадали перед Аманом, бо так звелів був царь. Мардохей же не кланявся й не падав ниць. І говорили слуги цареві, що при царській брамі, Мардохейові: Чому ти нарушуєш приказ царський? І як вони говорили йому що дня, а він не слухав їх, то вони сповістили Аманові, щоб пересвідчитись, чи додержить Мардохей слова, бо він сказав їм, що він Юдей*. І як побачив Аман, що Мардохей не кланяється й не падає ниць перед ним, то розгнівався Аман вельми. Та йому здавалось нічим, накласти руку на одного Мардохея, але як йому сказали, з якого народу Мардохей, то Аман задумав вигубити всіх Юдеїв в усьому царстві Артаксеркса, яко народ Мардохеїв. (І зібрав раду) першого місяця, — се є місяць Нисан, — на двайцятому року царя Артаксеркса, і кидали пур, се б то жереб, перед лицем Амана на день і на місяць, — на дванайцятий місяць, тобто на місяць Адар. І сказав Аман до царя Артаксеркса: Е один народ розкиданий і розсіяний поміж народами по всіх краях твого царства; а в їх закони инші, ніж у всіх народів, та й законів царевих вони не виконують; цареві ж не слід так полишати їх. Коли цареві до вподоби, то нехай припише, щоб їх вигубити, а я одважу десять тисяч талантів срібла в руки скарбників, щоб вложили в царську скарбницю. 10 Тоді здійняв царь свій перстень з руки своєї і віддав його Аманові, синові Амадата, Вугейцеві, щоб ствердити засуд проти Юдеїв. 11 І сказав царь Аманові: Віддаю тобі твоє срібло й народ; чини з ним, як тобі завгодно. 12 І покликано писарів царських на першому місяці, тринайцятого дня його, й написано, як приказав Аман, до царських сатрапів і до начальників у кожній країні, і до князїв у кожного народу, — в кожну країну її ж письмом і до кожного народу мовою його: все було написано від імення царя Артаксеркса і стверджено перстнем. 13 А послані були письма через гонців по всіх краях царевих, щоб повбивати, вигубити й викоренити всіх Юдеїв, малого й старого, дітей і жінок за один день, тринайцятого дня дванайцьотого місяця, се б то місяця Адара, а їх майно розграбити. 14 Відпис із приказу віддати в кожну країну, як закон, оповіщений для всіх народів, щоб були напоготові до сього дня. 15 Гонці одійшли зараз з царським приказом. Оповіщено ж приказ і в Сузах, престольному місті; і седіли царь та Аман і пили, а місто Сузи було зворушене.
* 3:4 А Юдеї припадають тільки перед Богом.