1 Після сього, як погас гнів царя Артаксеркса, згадав він про Астинь і про те, що вона вчинила, та що було постановлено проти неї. 2 І сказали цареві двораки, служивші при ньому: Нехай би пошукали цареві молодих гарних дівчат, 3 І нехай би царь поставив виглядачів по всіх краях свого царства, котрі б зібрали всіх молодих дівчат, гарних на вид, в престольне місто Сузи, в палату жіночу під догляд Гегая, скопця царського, сторожа коло жінок, і нехай би видавали їм пахощі до натирання. 4 І дівчина, що вподобають цареві очі, нехай буде царицею замість Астині. І було до сподоби се слово в царевих очах, та й він так і зробив. 5 Був же в Сузах, престольному місті, один Юдей, на ймя Мардохей, син Яїрів, Семеїв, син Кисів, з покоління Беняминового. 6 Він був переселенець із Ерусалиму, як і инші бранці, виведені з Ехонією, царем Юдейським, яких переселив Навуходонозор, царь Вавилонський. 7 І виховував він Гадассу, — се ж вона Естер, — дочку дядька свого, бо в неї не було ні батька ні матері. Дівчина ся була гарна станом й гожа з лиця. Після смерті її батька та її матері взяв її Мардохей до себе замість дочки. 8 Як же оповіщено приказ царя й його закон, та як зібрано багато дівчат в престольне місто Сузи під догляд Гегая, тоді взято й Естер в дім царський під догляд Гегая, сторожа коло жінок. 9 І ця дівчина припала до вподоби очам його, й прихилила собі в його ласку, й поспішився він видати їй прикраси, й що припадало на її частку, та приставити до неї з царського роду сім дівчат, вартних бути при ній, і перевів її й дівчат її в кращий відділ жіноцького дому. 10 Естер не сказала ні про народ свій, ні про свою рідню, бо Мардохей дав їй наказ, щоб не казала. 11 І приходив Мардохей що дня до двора жіноцького дому, щоб довідатись, чи Естер здорова, й що діється з нею. 12 Як прийшов час для кожної дівчини входити до царя Артаксеркса, після того, як за дванайцять місяців зроблено було з нею все, постановлене задля женщин, — бо стільки часу тревали натирання їх: шість місяців мирровою оливою, а шість місяців пахощами й инчими жіночими натираннями; — 13 Тоді вступала дівчина до царя. Чого б вона ні забажала, давали їй все при виході з жіночого дому в дім царський. 14 Ввечері вона входила, а вранці верталась в другий жіночий дім під догляд Шаазгаза, царського скопця, сторожа коло наложниць; і вже не ввіходила до царя, — тільки хиба б царь забажав її, й її покликали б по іменні. 15 Як прийшов час Естері, дочці Аминадава, дядька Мардохейового, що взяв її до себе замість дочки, — ійти до царя, то вона не просила нічого, окрім того, про що сказав їй Гегай, царський скопець, сторож коло жінок. І Естер запобігла ласки в очах усіх, хто її бачив. 16 І взято Естер до царя Артаксеркса в царський дім його на десятому місяці, се б то в місяці Тебелі, на сьомому року царювання його. 17 І вподобав царь Естеру більш за всіх жінок, і запобігла вона в його ласки й прихильності більше за всіх дівчат; і надів він царський вінець їй на голову й поставив її царицею замість Астині. 18 І справив царь велику гостину всім князям своїм і служачим при йому, — гостину задля Естери, й дав пільгу країнам та роздав подарунки з царською щедрістю. 19 Коли другий раз зібрано дівчата*, седів Мардохей коло царської брами; 20 Естер все ще не згадувала про свою рідню і про свій народ, як звелів їй Мардохей, бо Естер поступала по слову Мардохея й тепер так само, як і тоді, коли була в його приймачкою. 21 Того ж часу, як седів Мардохей коло царської брами, два царські скопці, Гавата й Тарра, сторогуючі при порозї, а розлючені, змовлялись наложити руку на царя Артаксеркса. 22 Довідавшись про се, дав Мардохей знати цариці Естері, а Естер сказала цареві від імення Мардохея. 23 Діло висліджено й знайдено справдішнім, і обох їх повішено на дереві. І вписано добродійство Мардохейове в книгу щоденних записок у царя.