1 Сталося ж по сих речах, провинив дука винарський в царя Египецького, і дука пекарський пановї свойму, цареві Египецькому. 2 І розгнівився Фараон на обох дворян своїх, на дуку винарського й на дуку пекарського. 3 І повкидав їх у темницю в домі гетьмана вартовиків, у те місце, куди вкинуто Йосифа. 4 І приручив їх доглядник темничний Йосифові, і служив їм, і пробували вони довгий час у темниці. 5 І бачили обидва сни ув одну ніч, і кожен угадував свій сон по свойому, дука винарський і дука пекарський царя Египецького, що седіли в темниці. 6 Увійде ж до них Йосиф уранці і бачить, вони посуміли. 7 І поспитав дуків Фараонових, що були з ним у темниці в пана свого: Чого ви дивитесь так сумовито сьогодні? 8 Вони ж кажуть йому: Сон снився нам, а вгадника йому нема. Каже ж їм Йосиф: Чи не від Бога ж угадуваннє? Ось, роскажіте лишень мені. 9 І повідав дука винарський сон свїй Йосифові, та й каже: У сні мойму, бачся, виноградний кущ передо мною, 10 У виноградного ж куща три вітки, і неначе процьвів, і виросли спілі грони. 11 А чаша Фараонова в руці в мене. І взяв я грону, і видавив у чашу, та й подав чашу в руки Фараонові. 12 І каже йому Йосиф: От проти чого се снилось. Три грони, се три дні. 13 Через три дні підійме Фараон голову твою, та й верне тебе на місце твоє; і подавати меш Фараонові чашу до рук його прежнім звичаєм, як був єси його винарем. 14 Спогадай же на мене, як добре тобі буде і змилосердись до мене, та й нагадай про мене Фараонові, та й визволь мене з твердині сієї. 15 Мене ж бо вкрадено з країни Єврейської; і тутеньки нічого лихого не вкоїв я, щоб мене вкинути в темницю. 16 І вбачав дука пекарь, що гаразд угадує, та й, каже Йосифові: А мені снилось, бачся, три кошики хліба на голові в мене. 17 І в верхньому кошику всякий хліб до вподоби Фараонові, да птаство небесне росклювало все з кошика на голові в мене. 18 Відказав же Йосиф кажучи: От проти чого снилось. Три кошики, се три дні. 19 Через три дні підійме в гору від тебе Фараон голову твою, і повісить на дереві тебе, і поїсть птаство небесне тіло твоє з тебе. 20 Сталося ж на третій день, припав день родження Фараонового, і він справив пир усім дворянам своїм, і підняв угору голову дуці винареві свойму і дуці пекареві свойму, посеред своїх дворян. 21 І поставив дуку винарського на місце його знов, щоб подавав той чашу до рук Фараонових, 22 Дуку ж пекаря велів повісити на дереві; як віщував Йосиф їм. 23 Однак не спогадав дука винар царський Йосифа, байдуже про його.