1 Йосифа ж приведено в Египет, і купив його Потифар, дворянин Фараонів, гетьман вартовиків його, Египтянин, із рук Ізмайлитян, що привели його туди. 2 І був Господь із Йосифом, так що у всьому йому таланило, і жив у дому в свого пана, Египтянина. 3 Бачив же пан його, що Господь із ним, і що ні робить, Господь щастить руці його. 4 І знайшов Йосиф ласку в очах його, і вслуговував йому, і той поставив його над усім домом своїм, і все, що мав, оддав у руки його. 5 І сталось того часу, як поставив його над домом своїм і над усім майном своїм, Господь благословив Египтянина задля Йосифа, і було благословеннє Господнє на всьому, що мав у господі і в полі. 6 І передав усе, що мав, Йосифові, і не знав нічогісінько в свойму майні, опріч хліба, що їв. І був Йосиф гарний станом і вродливий видом вельми. 7 І сталось по сих речах, що жона пана його накинула оком Йосифа, та й каже: Лязь ізо мною. 8 Він же не схотів, і каже свого пана жоні: Дивись, пан мій не знає за мною нічогісінько в дому свойму, і все, що має, віддав у руки мої. 9 І нікого нема над мене в дому сьому, і невдержано від мене нічого, опріч тебе; бо ти жона йому єси. Як же вчиню ледарство велике се й гріх перед Богом? 10 І сталось, як вона підмовляла Йосифа день у день, не послухав її, щоб лягти з нею й жити з нею. 11 І сталось одного такого дня, що ввійшов Йосиф у будинок справляти справи свої, і не було нікого з домовників у середині. 12 І вхопила його за одежу говорючи: Лягай зо мною. І покинув одежу свою в руках її, та й утік геть. 13 І сталось, як побачила, що покинув одіж свою в руках її, та втік геть, 14 Гукнула на домовників, та й каже їм: Бачте, увів до нас Єврея, щоб насьміявсь із нас. Увійшов до мене, та й хотів лягти зо мною, так я закричала голосно. 15 І сталось, як почув, що я зняла крик та загукала, покинув одіж свою в мене, да метнувсь на втеки. 16 І положила одіж його коло себе, докіль прийде пан його до дому. 17 І повідала йому такими словами: Прийшов до мене парубок Єврей, що ввів єси до нас, посьміятись із мене. 18 І сталось, як зняла голос, та закричала, він покинув одіж свою, та й побіг втеком. 19 І сталось, як почув пан його слова жони своєї, що каже до його: От яким робом пійшов парубок твій, запалав гнівом, 20 І взяв Йосифа пан, вкинув його в темницю, туди, де вязники цареві седіли в неволі, і пробував там у темниці. 21 Но Господь був з Йосифом і змилосердивсь до його, і дав йому ласку в очу доглядника темничнього. 22 І віддав доглядник темничний в руки Йосифові всіх позакиданих у темницю, і все, що там роблять, роблено за його порядкуваннєм. 23 Доглядник же темничний не дозиравсь ні до чого під його руками; бо Господь був із ним, і що він чинив, у всьому Господь помагав йому.