1 У ранці встав Еробаах, се є Гедеон, з усіма людьми, що були при йому, та й отаборились вони коло криниці Гарод. Табір же Мадиянський стояв на північ від його, коло горба Море на поділлі. 2 І сказав Господь Гедеонові: Людей в тебе надто багацько, так що я не можу подати Мадияніїв у руки їх, а то б Ізраїль пишався передо мною та казав би: Моя рука вирятувала мене. 3 Оце покликни покликом, щоб люде чули: Хто почувається боязьким і трусливим, нехай собі вертається від гори Галаада. І вернулось людей двайцять і дві тисячі, так що зісталось тільки десять тисячей. 4 І рече Господь Гедеонові: Ще побагацко людей. Веди їх до водопійла, щоб мені там їх випробувати. Про которого скажу тобі: Сей нехай іде з тобою, той і йти ме, а про которого скажу: Сей нехай не йде, той і не буде йти. 5 Тоді повів людей до водопійла. І рече Господь Гедеонові: Хто хлептати ме воду язиком, як хлепчуть собаки, того станови окроме, так само й того, хто стане навколішки, щоб пити. 6 Налічено ж тих, що хлептали з руки, триста чоловіка, всі ж инші люде становились навколішки, щоб напитись води. 7 І сказав Господь Гедеонові: Трома сотнями чоловіка, що воду хлептали, вирятую вас і подам Мадияніїв в руки ваші, усі ж инші люде нехай вертають кожний у домівку свою. 8 Тоді взяли вони харчі в людей і труби їх до себе; усіх же Ізрайлитян роспустив він по домівках, і вдержав тільки триста чоловіка. А табір Мадиянійський стояв під ними на долині. 9 Повелів же йому тієї ночі Господь: Устань, іди в табір униз: бо я подаю його тобі на поталу. 10 Коли ж боїшся туди вибратись, так ійди з твоїм слугою Фурою в табір; 11 І підслухай, що там говорять. Тоді наберешся духу пробратись туди. Він і пійшов із своїм слугою Фурою, та й пробравсь близенько до військових людей у таборі. 12 Було ж там як сарани Мадиянія, Амалика і тих що з востоку таборян, а верблюдів їх безліч, як піску на морському березї. 13 Як підобрався ж Гедеон, от і росказує один одному свій сон словами: Снивсь мені сон, що котивсь ячмінний книш по Мадиянійському таборові; докотивсь до гетьманського намету і ударив в нього так, що намет упав і перевернувсь до гори та й розпався. 14 А другий каже: Се не що инше, як меч Гедеонів Йоасенка Ізрайлитянина; Бог подав йому в руки Мидияніїв і ввесь табір. 15 Як же почув Гедеон оповіданнє сну і його віщуваннє, припав він богобоязливо до землі, вернувся зараз до Ізраїлського коша та й гукне: Вставайте! бо Господь подав табір Мадиянійський нам на поталу. 16 Тоді поділив триста чоловіка на три військові купи і дав їм усім труби та порожні глеки в руки; у горшках же були каганці. 17 І звелів їм: Позирайте на мене та й робіте так само, як я: 18 Як затрублю я в труби вкупі з усіма, що будуть при мені, затрубіте й ви так само в труби з усіх боків навкруги коша та й кричіте: Меч Господень і Гедеонів! 19 От і пробравсь Гедеон із стома чоловіками, що були при йому, в початку середньої ночньої сторожі до краю табору, а там саме перемінено сторожу. Тоді затрубили в труби та й порозбивали глеки в руках. 20 Тоді затрубили разом усі три військові купи, порозбивали глеки, взяли каганці ліворуч, а праворуч труби, та й закричали: Меч Господень та Гедеонів! 21 Кожен при тому стояв на свойму місці навкруги табору; у коші ж все бігало кругом та й кинулись навтеки кричучи не своїм голосом. 22 Як затрубили ж у триста труб, обернув Господь мечі їх у таборі проти своїх людей, і все, що було в таборі, побігло до Бетситта на Цереру, до берега Абелмеголи під Табатом. 23 Тоді покликано Ізрайлитян із Нафталія, із Ассера і з усього покоління Манассіїного, і вганяли вони за Мидияніями. 24 І розіслав Гедеон посли по всіх горах Ефраїмових з наказом: Виступайте проти Мадияніїв і відріжте їм переправу через воду до Бет-Бара і на Йордані. І скликано всі Ефраїмії і обсіли вони воду до Бет-Бара і на Йордані. 25 І зайняли в полонь два Мадиянські князї Орива (Ворона) та Зива (Вовка) й стяли Орива під Борон-скелею, а Зива коло Вовчої печери. Тоді вганяли за Мидияніями; голови ж Оривову та Зивову принесли до Гедеона за Йордань.