1 Як почали ж сини Ізрайлеві ходити таким робом, що був не до вподоби Господеві, подавав Господь їх на поталу Мадияніям через сім год. 2 І тяготіла рука Мадияніїв над Ізраїлем, і сини Ізрайлеві поробили собі перед Мидияніями леговища в горах та печері в скелях. 3 І що понасівають було Ізрайлитяне, наступлять на їх Мидиянії, Амаликїї, і ті що жили на востоці; 4 Та й отаборяться навпроти них та й нівечять уроджай аж по Газу, і не зоставлять нічого на прожиток Ізраїлеві, ні овечки, ні вола, ні осла. 5 Бо наступали чабануючи (зі скотом) та з наметами, і бувало їх як сарани, безліч і самих їх і верблюдів, і кочували вони по всій землі, пустошачи її. 6 Оце ж вельми ослаб Ізраїль через Мадияніїв. І заквилили тоді сини Ізрайлеві до Господа. 7 Як же покликнули Ізрайлитяне до Господа на Мадияніїв, 8 Послав Господь пророка до синів Ізрайлевих, і промовив пророк: Тако глаголе Господь, Бог Ізрайлів: Вивів я вас із Египту, визволив ізвідти, де ви були рабами; 9 І вирятував вас із руки в Египтіїв і з рук усіх ваших гнобителів, і повиганяв їх поперед вами, і наділив їх землю вам, 10 І говорив до вас: Я Господь, Бог ваш; не вшановуйте богів Аморійських, що в їх землі ви живете; та ви не слухали голосу мого. 11 І прийшов ангел Господень та й сів під дубом ув Офрі, що належав до Йоаса, потомка Авіезерового, саме тоді як син його Гедеон молотив пшеницю в печері, щоб сховати її від Мадияніїв. 12 І явивсь йому ангел Господень і рече до його: Господь з тобою, хоробрий чоловіче! 13 А Гедеон йому: Добродію, коли Господь із нами, так чого ж оце все склалось нам? і де всі чудеса його, що батьки наші нам оповідували про них, та казали: Господь вивів нас із Египту? Тепер же він відопхнув нас та й оддав нас Мидияніям. 14 І споглянув тоді ангел Господень на його й каже: Йди в оцій силі твоїй, так і вирятуєш Ізраїля від руки Мадияніїв. Знай, я посилаю тебе! 15 І відказав йому: Добродію! Чим же я вирятую Ізраїля? Рід мій найслабший у Манассії, а я найменший у моїй родині. 16 І сказав йому Господь: Я буду з тобою, й ти побєш Мадияніїв, як одного чоловіка. 17 А сей: Коли ти змилосердивсь до мене, дак дай мені ознаку, що розмовляєш ізо мною. 18 Ось не відходь ізвідсі, докіль вернусь і принесу дар тобі. Він же відказав: Буду ждати, покіль вернешся. 19 Пійшов тоді Гедеон, приготовив козенятко та неквашених книшів із одної ефи муки; мясо зложив у кошик, а юшку влив у горщик, приніс те все йому під дуба та й поставив перед ним. 20 Ангел же Господень сказав йому: Возьми мясиво та неквашені книші, положи на сього камення, та й вилий на те поливку. І зробив так. 21 Тоді ангел Господень кінцем палиці, що держав у руці, приторкнувсь до мясива й книшів, і виступив огонь із камення та й пожер мясиво й книші, ангель же Господень зник із очей у його. 22 Постеріг тоді Гедеон, що то був ангел Господень, і кликнув Гедеон: Ой (лишенько ж). Господи Боже! се ж я бачив ангела Господнього лицем до лиця! 23 Відказав же Господь: Мир тобі, не бійся: ти не вмреш! 24 Спорудив тоді Гедеон жертівника Господеві, та й дав йому призвіще: Господень мир. І досі він стоїть в Авіезеровій Офрі. 25 Тієї ж ночі повелів йому Господь: Возьми десяток чоловіка з твоїх слуг, одного бика із стада батька твого, та одного семилітка бика, зруйнуй Баалового жертівника в твого батька та й вирубай дерево, що стоїть навколо; 26 Тоді спорудиш Господеві, Богові твойму, жертівника на верху скелі сієї, і возьми другого бика та й принеси його на всепаленнє на дровах із дерева, що вирубаєш. 27 Узяв тоді Гедеон десятеро чоловіка з своїх рабів і вчинив, як навчив його Господь. Та боявсь робити се перед родиною своєго й міськими людьми, то ж робив усе в ночі. 28 Як же повставали міські люде й родина його вранці, аж се жертівника Баалового зруйновано й дерево коло його зрубано; другого ж бика принесено в жертву на новопостроєному жертівнику. 29 Питали тоді люде одно одного: Хто се вкоїв? І роспитуючись так, довідались, що се вчинив Гедеон Йоасенко. 30 І сказали тоді міські люде до Йоаса: Видай сина твого! смерть йому, бо зруйнував Баалового жертівника і порубав дерево, що було при йому. 31 Та Йоас відказав тим, що стояли навкруги натовпом: Так се ви хочете встоюватись за Баала, чи ж то вам його боронити? Хто за його буде встоюватись, той умре ще до завтрішнього ранку. Коли він бог, нехай сам за себе постоїть, бо жертівника його зруйновано. 32 Тим і проложено Гедеонові того дня призвіще Еробаал, щоб тим сказати: Нехай Баал з ним судиться за те, що він зруйнував його жертівника. 33 Аж ось усі Мадиянії, Амаликії і восточане зібрались до купи, переправились через Йордань й отаборились на Езреель-долині. 34 Обняв тоді Гедеона Господень дух, так що він затрубив у трубу і покликав родину Абиєзера йти за ним. 35 Та ще послав Гедеон до всього Манассія посли, і скликано їх також до війська. Послав также посли до Ассера, Забулона і Нафталія навкруги, і сі вийшли зустріч йому. 36 І промовив тоді Гедеон до Бога: Коли справді хочеш рятувати Ізраїля моєю рукою, 37 Так ось! я розстелюю на току вовняне руно. Коли на одно руно тільки впаде роса, а навкруги земля буде суха, тоді знати му, що вирятуєш Ізраїля моєю рукою. 38 Так і сталось: Як витискав він рано вранці руно, так настікала повна миска води. 39 Однакже Гедеон промовив Господеві: Ой нехай твій гнів не загориться на мене, коли ще раз промовлю! Дозволь мені ще одну пробу з руном ізробити: нехай воно тілько сухе буде, усюди ж роса впаде на землю! 40 І дав так Господь у ту ніч, що руно тількі було сухе, усюди ж на землі лежала роса.