1 І рече Господь Мойсейові по смерти двох синів Аронових, як померли наближившись перед Господа. 2 І рече Господь Мойсейові: Промов до Арона, брата твого, щоб не входив по всяк час у святині за завісу, перед віко, що на скрині, щоб не вмерти йому; в хмарі бо обявлятись буду над віком. 3 От з чим входити мусить Арон у святиню: з бичком про жертву за гріх та з бараном про всепаленнє. 4 Священний хитон льняний надівати мусить і спідня одежа льняна мусять бути на тілі його, і поясом льняним підперізуватись мусить, і завивало льняне мусить навивати: се одіж свята; і скупає у воді тіло своє і вдягнеться. 5 А від громади синів Ізрайлевих візьме двох козлів на жертву за гріх, та одного барана на всепаленнє. 6 І принесе Арон бичка як жертву за гріх, що буде за него, та й спокутує за себе і за дім свій. 7 І візьме обох козлів і поставить їх перед Господом до входу в громадський намет. 8 І кине Арон жереб про обох козлів: один жереб про Господа, а один жереб на відпущеннє. 9 І приведе Арон козла, що на його випав жереб про Господа, і принесе його як жертву за гріх. 10 А козла, що на його впаде жереб на відпущеннє, поставить живого перед Господом, щоб спокутувати на йому та пустити його в степ. 11 І принесе Арон бичка, що на жертву за гріх, і що за него буде, і спокутує за себе і за дім свій, та й заколе бичка, що на жертву за гріх, і що буде за него. 12 І візьме він кадильницю повну жару з жертівника перед Господом і набере повні руки пахущого кадила, на дрібно стовченого, та й понесе за завісу. 13 І посипле кадило на жар перед Господом, щоб хмара з кадила вкрила віко, що на свідченню, щоб не вмерти йому. 14 І візьме крові з бичка, та й бризне з пальця свого на віко, спереду, на схід сонця; а перед віком бризне сім раз кровю з пальця свого. 15 І заколе козла про жертву за гріх, що буде за людей, і внесе кров його за завісу, і чинити ме з кровю його так само, як чинив з кровю бичка, і бризне на віко нею і перед віком. 16 І відправить покуту за святиню задля нечистот у синів Ізрайлевих, і задля переступів їх по всім гріхам їх; і те ж саме вчинить про соборний намет, що між ними, серед нечистот їх. 17 Тільки ж нікого щоб не було в соборному наметі, коли він увійде покутувати в святині, аж коли вийде. І так відправить він покуту за себе і за дім свій і за всю громаду Ізрайлеву. 18 І вийде до жертівника, що веред Господом, і відправить покуту за його; і візьме крові з бичка й крові з козла, та й положить її на роги жертівника з усіх боків. 19 І бризне на його крові пальцем своїм сім раз, і очистить його та освятить його від нечистот синів Ізрайлевих. 20 А як скінчить покуту за святиню, і за соборний намет, і за жертівник, так приведе козла живого. 21 І положить Арон обидві руки свої на голову козла живого та й признає над ним всі беззаконня синів Ізрайлевих і всі переступи їх, по всім гріхам їх; і положить їх козлові на голову, та й випустить його рукою певного чоловіка в степ. 22 І понесе козел на собі все беззаконьство їх у землю безлюдну; і випустить він козла в степ. 23 І ввійде Арон у соборний намет і поздіймає одіж льняну, що понадівав, як входив у святиню, та й покладе її там. 24 І викупає в воді тіло своє в місці святому, та й надіє одіж свою; і вийде він та й принесе всепаленнє своє і всепаленнє людське, і спокутує за себе і за людей. 25 А тук жертви за гріх пустить з димом на жертівнику. 26 А той, хто вів козла на відпущеннє, мусить свою одіж випрати і тіло своє у воді скупати; потім можна йому ввійти в табір. 27 А бичка, що на жертву за гріх, і козла, що на жертву за гріх, котрих кров внесено в святиню на спокутованнє, винесуть геть із табору, та й спалять на вогні шкіри їх, і мясиво їх і кал їх. 28 А той, хто палити ме їх, нехай повипирає одіж свою та скупає в воді тіло своє; а потім можна йому ввійти до табору. 29 І буде установою вам віковічньою: Семого місяця, на десятий день місяця, будете впокорювати душі ваші, і нічого не робити, чи землянин, чи чужинець, що пробуває між вами. 30 У той бо день покутувати ме священник за вас, щоб очистити вас; будете чисті перед Господом від усіх провин ваших. 31 Субота на спочинок буде про вас, і мусите впокорювати душі свої: установа віковічня. 32 Буде ж покутувати такий священник, що його помазано, і що святять його, щоб служив священу службу намість отця його; вдягати меться він в шати льняні, священні шати; 33 І покутувати ме за святиню, і за соборний намет, і за жертівник відправить покуту, і за священників і за ввесь люд громадський, зробить покуту. 34 І буде се в вас установою віковічньою, щоб роблено покуту за синів Ізрайлевих, за всі провини їх раз в рік. І вчинив Мойсей так, як заповідав йому Господь.