1 Дослідждуйте ж себе вважно, вивідуйте себе, народе бутний, 2 Докіль не настигло ще те, що призначено, — час бо пролітає, мов полова — докіль іще не прийшов на вас палаючий гнів Господень, не наспів на вас день досади Господньої. 3 Шукайте Господа, всі ви покірні в землі, що певните закони його; шукайте справедливості, шукайте смирності; може хоч ви оцілієте в день гніву Господнього. 4 Ось бо, й Газа обезлюдіє, й Аскалон опустіє, ополудні з Азоту всіх повиганяють, а Екрон буде викоренений. 5 Горе поморянам, — народові Крити! Проти вас слово Господнє, Кананеї, — земле Филистійська! витрачу тебе що до одного осадника, — 6 І обернеться поморрє в кошару на вівці, в загін на товар. 7 І допадеться та країна Юдиним останкам, і будуть вони там пасти, а настане вечір, у будинках Аскалонських одпочивати; бо Господь Бог навідається до них і заверне з неволі. 8 О, я чув наругу Моаба і насьміхи синів Аммонових, як вони з люду мого глузували та пишались у його займанщині. 9 Тим же то, так певно, як я живу, говорить Господь сил небесних, Бог Ізраїля: Моаб буде, як Содома, а сини Аммонові — як Гоморра; будуть місцем кропиви, солоним проваллєм, — пустинею на віки; останок мого люду займе їх, як здобич, і ті, що вціліють, заберуть їх собі в насліддє. 10 Се буде їм за їх гордощі, за те, що вони пишались та глузували з народу Господа сил небесних. 11 О, страшним стане їм Господь; він повигублює всі боги на землі, й йому будуть покланятись — кожний в свому краю — й усі острови далекі. 12 І ви, Етіопії, поляжете від меча мого. 13 І простягне він руку свою на північ, і затратить Ассура, та й Ниневію оберне в розвалища, в степ сухий, як пустиня, 14 І будуть посеред неї спочивати стада та всяка животина; пеликан та їжак будуть по різьбових окрасах ночувати; голоси їх будуть із вікон роздаватись, а опустіннє видне буде й на одвірках, бо не стане на них кедрових окладин. 15 От, яким стане той город веселий, що жив собі безпеч, що то мовляв у серці свому: Ось, я! нема понад мене! О, що ж із нього зробилось! — розвалища, леговища зьвірям! Хто ні проходити ме попри його, — засвище та й махне рукою.