21
Славетний в’їзд Ісуса в Єрусалим
1 Коли наблизились до Єрусалима й прийшли у Вітфагію, до Оливної гори, Ісус надіслав двох учнів
2 та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть їх та приведіть до Мене.
3 І якщо хтось спитає вас, скажіть, що Господь потребує їх і відразу ж їх поверне».
4 Це сталося, щоб сповнились слова, сказані пророком:
5 «Скажіть дочці Сіону:
„Ось Цар твій їде до тебе,
покірний, верхи на ослиці та осляті,
синові під’яремної“».
6 Учні пішли й зробили, як наказав їм Ісус.
7 Привели ослицю й осля, поклали на них свій одяг, і Він сів верхи.
8 Багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші ж різали гілки з дерев і також стелили по дорозі.
9 Люди, ідучи попереду та позаду Нього, викрикували:
«Осанна Синові Давидовому!»
«Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!»
«Осанна на Небесах!»
10 Коли Він увійшов у Єрусалим, усе місто заворушилося питаючи: «Хто Він такий?»
11 Народ же казав: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Галілеї».
Очищення Храму
12 Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів.
13 Він казав їм: «Написано:
„Дім Мій буде називатися
Домом Молитви“,
а ви зробили з нього „притулок розбійників!“»
14 І приходили до Нього в Храм сліпі та криві, і Він зцілив їх.
15 Але первосвященники та книжники, побачивши чудеса, які Він робив, та дітей, які кричали в Храмі: «Осанна Синові Давидовому!» – обурилися
16 й сказали Йому:
―Чуєш, що вони говорять?
Ісус же відповів їм:
―Так! А хіба ви ніколи не читали:
«Із вуст малих дітей
і немовлят Ти приготував Собі хвалу».
17 Залишивши їх, Він вийшов із міста, пішов до Віфанії та заночував там.
Ісус проклинає смоковницю
18 Вранці, повертаючись до міста, Ісус зголоднів.
19 І, побачивши біля дороги смоковницю, підійшов до неї, але нічого, окрім листя, не знайшов. Тоді промовив до неї: «Нехай же повік не буде плоду від тебе!» І смоковниця відразу всохла.
20 Побачивши це, учні здивувалися й запитали:
―Як смоковниця відразу всохла?
21 Ісус сказав у відповідь:
―Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру й не будете сумніватися, то зробите не тільки те, що сталося зі смоковницею, але навіть якщо скажете цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – станеться.
22 Усе, про що попросите в молитві з вірою, отримаєте.
Питання про владу Ісуса
23 Коли Він увійшов у Храм і навчав, до Нього підійшли первосвященники та старійшини народу й запитали:
―Якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі таку владу?
24 У відповідь Ісус сказав їм:
―Запитаю і Я вас про одне, і якщо відповісте Мені, Я скажу вам, якою владою це роблю.
25 Звідки було Іванове хрещення? З Неба чи від людей?
Вони ж стали міркувати між собою, кажучи:
―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає нас: «Чому ж ви не повірили йому?»
26 Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то боїмося людей, бо всі вважають Івана пророком.
27 Тож вони відповіли Ісусові:
―Не знаємо.
Ісус сказав їм:
―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
Притча про двох синів
28 «Як ви вважаєте? В одного чоловіка було двоє синів. Він прийшов до першого й сказав: „Сину, іди та попрацюй сьогодні в моєму винограднику“.
29 Той відповів: „Не хочу!“ Але потім, розкаявшись, пішов.
30 Пішовши до другого, сказав так само. Той відповів: „Я піду, господарю!“ Але не пішов.
31 Хто з цих двох виконав волю батька?»
Вони відповіли:
―Перший.
Тоді Ісус сказав їм:
―Істинно кажу вам: митники та блудниці випереджають вас до Царства Божого.
32 Прийшов Іван до вас дорогою праведності, і ви не повірили йому, а митники та блудниці повірили. Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому.
Притча про виноградник та орендарів
33 Послухайте іншу притчу. Один чоловік-господар посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав у ньому давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож.
34 Коли настав час врожаю, він надіслав своїх рабів до виноградарів отримати свій прибуток.
35 Однак виноградарі схопили рабів, одного побили, іншого вбили, а ще іншого закидали камінням.
36 Тоді він надіслав інших рабів, більше, ніж раніше, але виноградарі вчинили з ними так само.
37 Нарешті надіслав до них свого сина, кажучи: «Мого сина поважатимуть!»
38 Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, і спадщина дістанеться нам!»
39 Вони схопили його, вивели з виноградника та вбили.
40 Коли прийде господар виноградника, що він зробить із цими виноградарями?
41 Вони відповіли:
―Тих злодіїв жорстоко покарає, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які сплатять його прибуток вчасно.
42 Ісус сказав їм:
―Хіба ви ніколи не читали в Писанні:
«Камінь, який відкинули будівничі,
став наріжним каменем.
Господь зробив це,
і воно є дивним у наших очах»?
43 Тому кажу вам: Царство Боже буде відібране від вас та дане народові, який буде приносити його плоди.
44 Хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
45 Почувши ці притчі, первосвященники та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,
46 і шукали нагоди схопити Ісуса, але боялися народу, який вважав Його пророком.