22
Притча про весілля царського сина
1 Ісус у відповідь продовжив говорити притчами:
2 ―Царство Небесне подібне до Царя, який приготував весілля для свого сина.
3 Він надіслав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти.
4 Тоді надіслав інших рабів сказати запрошеним: «Ось я приготував обід, моїх волів та вгодовану худобу вже забито, усе готове. Приходьте на весілля!»
5 Але вони знехтували й пішли: один – на своє поле, інший – торгувати.
6 Інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними та вбили їх.
7 Тоді цар обурився та надіслав своє військо, знищив тих убивць і спалив їхнє місто.
8 І сказав своїм рабам: «Весілля вже готове, а запрошені виявились недостойними.
9 Отже, ідіть на перехрестя доріг та запрошуйте, кого зустрінете, на весілля».
10 Ті раби вийшли на дороги та покликали всіх, кого зустріли, – як поганих, так і добрих; і весільна зала наповнилася гостями.
11 Але коли цар прийшов подивитися на гостей, то побачив там чоловіка, який не був одягнений у весільний одяг.
12 І сказав йому: «Друже, як ти зайшов сюди, не маючи весільного одягу?» Проте той мовчав.
13 Тоді Цар сказав слугам: «Зв’яжіть йому руки та ноги й викиньте до зовнішньої тьми. Там буде плач та скрегіт зубів.
14 Адже багато покликаних, та мало обраних».
Кесареві – Кесареве, а Богові – Боже
15 Тоді фарисеї пішли та радились, як спіймати Ісуса на слові.
16 І надіслали до Нього своїх учнів разом з іродіанами, які запитали:
―Учителю, ми знаємо, що Ти праведний і правдиво навчаєш Божого шляху, ні на кого не зважаєш, адже не дивишся на людське обличчя.
17 Отже, скажи нам, як Ти вважаєш: чи годиться платити податок Кесареві, чи ні?
18 Але Ісус, зрозумівши їхнє лукавство, сказав:
―Чому ви випробовуєте Мене, лицеміри?
19 Покажіть Мені монету для податку.
Вони принесли Йому динарій.
20 Він сказав їм:
―Чиє це зображення та напис?
21 Вони відповіли:
―Кесаря!
Тоді Він сказав їм:
―Тож віддайте Кесареві – Кесареве, а Богові – Боже!
22 Почувши це, вони здивувалися й, залишивши Його, пішли геть.
Питання про воскресіння
23 Того ж дня прийшли до Нього садукеї, які кажуть, що не існує воскресіння з мертвих, і запитали Його:
24 ―Учителю, Мойсей сказав: «Якщо хтось помре, не маючи дітей, то нехай його брат одружиться з дружиною померлого та підніме нащадка своєму братові».
25 Було ж у нас семеро братів. Перший одружився та помер, і, не маючи дітей, залишив дружину своєму братові.
26 Так само другий і третій – аж до сьомого.
27 Після всіх померла й жінка.
28 Отже, при воскресінні дружиною котрого з семи вона буде? Адже всі мали її за дружину.
29 Ісус у відповідь сказав їм:
―Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані сили Божої.
30 При воскресінні не одружуються й не виходять заміж, а є як ангели на небі.
31 А щодо воскресіння з мертвих, хіба ви не читали, що сказав вам Бог:
32 «Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова»?Він є Богом не мертвих, а живих!
33 Почувши це, люди були здивовані Його вченням.
Найбільша заповідь
34 Фарисеї, почувши, що Він змусив садукеїв замовкнути, зібралися разом.
35 Один із них, учитель Закону, запитав Його, випробовуючи:
36 ―Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?
37 Він відповів йому:
―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, усією своєю душею і всім своїм розумінням!»
38 Це перша та найбільша заповідь.
39 А друга подібна до неї: «Люби ближнього свого, як самого себе».
40 На ці дві заповіді спираються весь Закон та Пророки.
Чи є Христос Сином Давидовим?
41 Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх:
42 ―Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син?
Вони відповіли:
―Давидів!
43 Він сказав:
―Як же тоді Давид у Дусі називає Його Господом, коли каже:
44 «Господь сказав Господеві моєму:
„Сядь праворуч від Мене,
доки Я не покладу ворогів Твоїх,
як підніжок для Твоїх ніг“».
45 Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
46 І ніхто не міг Йому відповісти ані слова. Від того дня ніхто не наважувався запитувати Його.