Псалом 143
1 Псалом Давидів.
Благословенний Господь, скеля моя,
Що привчає руки мої до битви
й пальці мої – до війни.
2 Він – милість моя, твердиня моя,
пристановище моє й визволитель мій,
щит мій, на Нього я надію покладаю;
Він підкорює мені народ мій.
3 Господи, хто така людина, що Ти знаєш про неї,
і син людський, що Ти думаєш про нього?
4 Людина – немов подих вітру;
дні її – немов тінь, що минає.
5 Господи, нахили небеса і зійди,
торкнися гір – і вони задимляться.
6 Блисни блискавкою й розсій їх,
випусти стріли Свої й нажахай їх.
7 Простягни руку Твою з висоти,
визволи мене й врятуй від великих вод,
від рук чужинців,
8 що вустами своїми марне промовляють
і чия правиця діє неправедно.
9 Боже, пісню нову заспіваю Тобі,
на лірі десятиструнній Тобі заграю –
10 Тому, Хто дає перемогу царям,
визволяє Давида, слугу Свого,
від лютого меча.
11 Визволи мене й врятуй
від рук чужинців,
що вустами своїми марне промовляють
і чия правиця діє неправедно.
12 Тоді будуть сини наші
немов молоді пагони, що розрослися,
а наші доньки – наче різьблені колони
майстерно збудованого палацу;
13 комори будуть повні
різноманітним збіжжям;
дрібної худоби нашої будуть тисячі,
десятки тисяч на пасовищах наших;
14 бики наші будуть витривалими;
не буде ні пролому в стіні, ні виходу в полон,
ані зойку на вулицях наших.
15 Блаженний народ, що так йому ведеться;
блаженний народ, чий Бог – Господь!